Мuнулuся мои ходu

         Через огородu,

Мuнулuся мои лазu

         Через перелазu.

Лихо мени, горе мени,

         Молодий дивчuни;

Чорни бровu козацькии

         Завдалu кручuнu.

Другим счастя и кохання

         А я тилько плачу,

Сльозам, горю, тоскованьню,

         И кѝнця не бачу.

Мене мuлuй чорнобрuвuй

         Нà-лихо не любе;

Суше мене, псує мене,

         Дарма сердце губе.

Я до його, вѝн од мене,

         Не слухає мовu;

Та цур тоби, бижu соби,

         Остав тилькu бровu!

Любuть стала, плакать стала;

         Колu-ж перестану?

Чи вже мабуть тоди, тоди,

         Як зовсим завьяну.

Лита мои молодии

         Бижать, летять марно;

Пидождите, не втѝкайте,

         Може буде гарно:

Може брови козацькии

         Колuсь мои будуть;

Тоди очи, кари очи

        Плакать позабудуть.

Свит и море кѝнець має,

         А де-ж кѝнець горю?

Чи пид винцем, чи в могuли,

         Чи в буйному морю!

Гирько мени, свит темниє,

         Горе клuче в море;

Побижу я, кuнусь в буйне,

         Доле моя, доле!

Ропа гирька в буйним мори,

         А сльози ще гирши;

Лучше в мори загuнутu,

         Чuм плакатu бильше!

                  __ . __

  

Використання матеріалів з сайту допускається в статтях, книгах та публікаціях з обов'язковим посиланням на сайт. Всі матеріали сайту можуть використовуватися виключно в некомерційних цілях і не повинні використовуватися для витягання прибутка.