Про батьків Михайла Петренка

 

Наближається 2017-й – рік двохсотріччяМихайла Миколайовича Петренка.

Наразі ще не встановлено повну дату його народження та не вдалося відшукати світлину або портрет Михайла.

Не знайдено, навіть, документального підтвердження, що Михайло народився у Слов'янську, хоча ще й досі дехто вважає це фактом.

PDF>>

 

Жизнь и Служба Михаила Николаевича Петренко (Формулярный список)

                           Формулярный список о службе Лебединского Уездного

                            Стряпчего Титулярного Советника Михаила Николаевича Петренко за 1858 год

 

       Титулярный советник Михаил Николаевич Петренко, сорока лет, Лебединский уездный стряпчий, вероисповедания православного.

Имеет бронзовую медаль в память войны 1853 – 1856 годов. Жалования получает в год 224 р. 10 коп. Серебром.

Детальніше: Жизнь и Служба Михаила Николаевича Петренко (Формулярный список)

 

Про слов’янський період життя поета Михайла Петренка та його батьків

                     (Шабанова Валентина Миколаївна, Слов`янськ, Україна)

 

Існує дві версії щодо місця проживання батьків Михайла Петренка: «хутірська» та «міська». Обидві ґрунтуються на усних переказах старожилів міста та не мають жодного документального підтвердження. На сьогодні в Слов’янську найбільш поширеною є «хутірська версія» - провулок Набережний, 1 у Черевківці, сучасному мікрорайоні міста Слов’янська. На місці, де начебто була садиба батьків Поета й де народився Михайло,  2012-го року проведено урочисте закладення пам`ятного каменя. Питання начебто вирішено, та сумніви все ж виникають.

Детальніше: Про слов`янський період життя Михайла Петренка та його батьків

 

Пісні на вірші поета М. М. Петренка в грамзапису.

 

   Відомо, що автором музики (мелодії) до вірша М. М. Петренка «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» є Л. В. Александрова. Пізніше, аранжування до романсу зробив В. І. Заремба.
Пісня набрала великої популярності та виконувалася різними співаками в різні часи.
Ще й зараз у сучасних колекціонерів грамзаписів зберігаються старі рідкісні платівки з яких можна почути голоси інколи й до сьогодні відомих, інколи, нажаль, вже забутих співаків.
Це унікальне дослідження проведено відомим київським колекціонером, к. х. н. Михайлом Йосиповичем Зьолою, який розпочав свою колекцію платівок (більш ніж 1500 примірників) та каталогів грамзаписів біля тридцяти років тому.
Деяка інформація щодо пісень на вірші Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» та «Взяв би я бандуру» (частину слів вірша перероблено композитором О. С. Немировським) надано М. Й. Зьолою з цієї, без будь-якого перебільшення, унікальної колекції.

Детальніше: Пісні на вірші поета М. М. Петренка в грамзапису.

Нові знахідки щодо творчості Михайла Миколайовича Петренка.

  

Наближається двохсотріччя Михайла Петренка.

Небагато він написав віршів, та з різних причин ще менше їх зберіглося до сьогодення.

З 2012 року було започатковано документальний проект «Ідентифікація Петренків»,

одним із напрямків якого є дослідження життя й творчості поета Харківської школи романтиків першої половини ХІХ століття Михайла Миколайовича Петренка.

PDF>>>

 

 

 Про Михайла Петренка та дещо про птахів

                                     (Більшою мірою орнітологічний аспект)

 

   Були в житті Михайла Петренка і поезія й служба в серйозному відомстві.

   Згідно з наявними документами (йдеться про деякі згадки в листах сучасників Поета) Михайло Петренко писав вірші до вступу до університету та в студентські роки, але чи писав він їх в дитинстві – абсолютно не факт та обговорювати цю тему просто не має сенсу.

Детальніше: Про Михайла Петренка та дещо про птахів

 

Дещо про освіту Михайла Петренка

 

   Михайло Миколайович Петренко народився у 1817 році швидше за все в м. Слов'янську, Ізюмського повіту, що в ті часи знаходився на території Слобідсько-Української губернії, та помер 25.12.1862 років в повітовому містечку Лебедин Харківської губернії.

Детальніше: Дещо про освіту Михайла Петренка

 

Про місце поховання Михаила Петренка

 

«№ 14. 1862 годъ, 25 декабря умер, 27 декабря погребенъ.

«Города Лебедина Уѣздный Стряпчій Коллежский Ассесоръ Михаилъ Николаевъ сынъ Петренко, сорока пяти лѣтъ. – 45.

Отъ горячки.

Кто совершалъ погребеніе и гдѣ погребенъ/ … на отведенномъ приходскомъ кладбыщѣ» »

                                                                                         Виписка з Книги реєстрації  

                                                                                         народжених, одружених та померлих  

                                                                                           у 1862–1872 рр. (Миколаївська церква

                                                                                         м. Лебедина, Харківської губернії)

Детальніше: Про місце поховання Михаила Петренка

 

Про медаль «В ПАМЯТЬ ВОЙНЫ 1853-1856 ГГ.».

 

   «Формулярный список о службѣ Лебединскаго Уезднаго Стряпчаго, Титулярнаго Совѣтника Михаила Николаевича Петренка. За 1858 годъ» вміщує інформацію, що «По Высочайшему манифесту, состоявшемуся в 26 день августа 1856 года, награжден бронзовой медалью в память войны 1853-1856 годов 1856 26 августа…».

Детальніше: Про медаль «В ПАМЯТЬ ВОЙНЫ 1853-1856 ГГ.».

 

 Про дітей Михайла Петренка у Формулярних  списках 1851, 1853 та 1858 рр.

 

   На сьогоднішній день доступні та проаналізовані декілька Формулярних списків Михайла Миколайовича Петренко, що містять коротку інформацію про дітей. 

   Аналіз цих доступних документів дозволяє зробити деякі однозначні висновки стосовно його дітей.  

Детальніше: Про дітей Михайла Петренка у Формулярних списках 1851, 1853 та 1858 рр.

 

 Про дітей Михайла Петренка  з Метричних книг

 

   Про дітей Михайла Петренко згадувалося лише на сторінках Формулярних списків. Саме з цих документів вдалося встановити точні дати їх народження, що не завжди можливо. Зазвичай вказуються лише вік або рік народження дітей.

   Маючи конкретні дати народження дітей, були зроблені спроби відшукати відповідні записи про їх народження в Метричних книгах церков м. Лебедина, що раніше ніким зроблено не було. Результати, частково, виявилися успішними.

Детальніше: Про дітей Михайла Петренка з Метричних книг

 

 

Третя прижиттєва редакція вірша «Дивлюсь я на небо …»?

 

Під час написання статті «Михайло Миколайович Петренко. У пошуках біографічної істини», з'явилася одна, на мій погляд, досить проста, але непогана ідея. 

   Суть її полягає в тому, що порівняння версій вірша «1876 року» з версіями, надрукованими в «Сніпі», виданому Олександром Корсуном в 1841 році та «Южном русском зборнике», виданому Амвросієм Метлинським в 1848 році може допомогти ідентифікувати версію «1876 року». Іншими словами, це порівняння допомогло б зрозуміти, з якої книжки Тарас Шевченко переписав цей вірш у 1848 році, беручи до уваги, що версія «1876 року» була підписана «З рукопису 1848 р.».

Детальніше: Третя прижиттєва редакція вірша

Використання матеріалів з сайту допускається в статтях, книгах та публікаціях з обов'язковим посиланням на сайт. Всі матеріали сайту можуть використовуватися виключно в некомерційних цілях і не повинні використовуватися для витягання прибутка.