Про місце поховання Михаила Петренка

 

«№ 14. 1862 годъ, 25 декабря умер, 27 декабря погребенъ.

«Города Лебедина Уѣздный Стряпчій Коллежский Ассесоръ Михаилъ Николаевъ сынъ Петренко, сорока пяти лѣтъ. – 45.

Отъ горячки.

Кто совершалъ погребеніе и гдѣ погребенъ/ … на отведенномъ приходскомъ кладбыщѣ» »

                                                                                         Виписка з Книги реєстрації  

                                                                                         народжених, одружених та померлих  

                                                                                           у 1862–1872 рр. (Миколаївська церква

                                                                                         м. Лебедина, Харківської губернії)

 

   Не дивлячись на простоту, що здається, та однозначність запису, лебединські краєзнавці та старожили говорять про поховання Михайла Петренка на кладовищі біля Покровської церкви. 

   Перш над усе, вони посилаються на спогади Меленії Василющенко, описані, наприклад, в листі директора Лебединського художнього музею В. І. Кравченка: 

«Старожил Лебедина 86-річна Меланія Василющенко в 1993 році стверджувала, що сімейні поховання Петренків знаходились праворуч при вході на Покровське кладовище. Запам`яталось їй і фото М. Петренка в еполетах на одному з них. На початку 30-х років багато надгробків і самих поховань було знищено. Є дві цілком вірогідні версії (обидві належать нині покійній М. Василющенко):

а) місцем поховання може бути одна з могил із старезним масивним і почорнілим хрестом;

б) поряд із цією могилою знаходиться надгробок, де теж міг бути похований М. Петренко. На жаль, фото місця поховання М. Петренка немає …»

   Старожил-поет В. П. Полянський та науковий співробітник художнього музею Ю. В. Голод, наприклад, вказують на три поруч розташовані поховання, але вони не виглядають старими, хоч би вже тому, що земляні насипи на них досить великі, хоча в наявності всі ознаки занедбаності могил. Крім того, поблизу для порівняння можна побачити дійсно старі могили, про що свідчать практична відсутність земляних насипів та масивні старі почорнілі дерев'яні хрести, німі свідки усіх проходівших поблизу церемоній поховань.   Могил із старими хрестами (як описувала М. Василющенко) в околицях до десятка знайдеться. Вони не далеко, але і не зовсім поруч.

   Проте, самим насторожуючим фактом є наявність однакових металевих хрестів на двох могилах з трьох. Хрести не нові, але подібних не вдалося виявити на кладовищі, що побічно може говорити про чималий їх вік, наприклад.

   Їх могли в деякі роки поставити родичі Михайла Петренка, наприклад. Можливо, на третій могилі був ще в хорошому стані дерев'яний (дубовий?) хрест, про який говориться в спогадах М. Василющенко, тому його не замінили. Потім, можливо не так давно, він був пошкоджений і викинутий, тому третя могила залишилася без хреста.

   Є ще одна деталь в згаданих спогадах, яка дозволяє сумніватися в тому, що йдеться саме про поховання М. Пнтренка.  

   Річ у тому, що впродовж всієї служби повітовий стряпчий М. Петренко носив мундир, що не передбачав еполети, хоча, шпага була.

   Варіантів на користь поховання в цих трьох могилах двох дочок Михайла Петренка та його самого (у Лебедині можуть бути поховані лише три члени сім'ї Михайла Петренка) можна передбачити багато, проте документів і фактів доки немає.

   Інформація про те, що в ті роки померлих відспівували в Миколаївській церкві, але ховали на певній ділянці Покровського кладовища (нібито на Миколаївському кладовищі на той час вже не ховали), знаходиться у стадії вивчення.

 

Використання матеріалів з сайту допускається в статтях, книгах та публікаціях з обов'язковим посиланням на сайт. Всі матеріали сайту можуть використовуватися виключно в некомерційних цілях і не повинні використовуватися для витягання прибутка.