Пісні на вірші поета М. М. Петренка в грамзапису.

 

   Відомо, що автором музики (мелодії) до вірша М. М. Петренка «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» є Л. В. Александрова. Пізніше, аранжування до романсу зробив В. І. Заремба.
Пісня набрала великої популярності та виконувалася різними співаками в різні часи.
Ще й зараз у сучасних колекціонерів грамзаписів зберігаються старі рідкісні платівки з яких можна почути голоси інколи й до сьогодні відомих, інколи, нажаль, вже забутих співаків.
Це унікальне дослідження проведено відомим київським колекціонером, к. х. н. Михайлом Йосиповичем Зьолою, який розпочав свою колекцію платівок (більш ніж 1500 примірників) та каталогів грамзаписів біля тридцяти років тому.
Деяка інформація щодо пісень на вірші Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» та «Взяв би я бандуру» (частину слів вірша перероблено композитором О. С. Немировським) надано М. Й. Зьолою з цієї, без будь-якого перебільшення, унікальної колекції.

   Дискографія пісні «Дивлюсь я на небо»

Дореволюційні грамзаписи/ компанія грамзапису/ індекси/ роки:
1. Борченко М. ……………………………….  Грамофон К2 – 22072 (1903-1904)
2. Гриценко І. Є. ………………………………Екстрафон 24555-6 (1912)
3. Луговой К. І. ………………………………. Фаворит 1-75141 (1909)
4. Лучинська А. П. …………………………… Патѐ 28180/28187 (1909)
5. Османенко М. ………………………………Сирена 12003-4 (1911)
6. Піддубний Т. Г. 1)………………………….. Зонофон Х2-62583 (1910)/Х2-62587 (1912)
Патѐ 28293/28295 (1909)  або 28251
7. Ростанов Д. ………………………………… РАОГ2) 2119 (1912)
8. Сєвєрський М. Г.3) …………………………  Грамофон С3-22715 (1907)
9. Швець М. Ф. ……………………………….. Грамофон С2-22954 (1906)
10. Шульгін ……………………………………Товарищество В. И. Ребикова 997 (1904).

Радянські грамзаписи:
1. Гмиря Б. Р. у супроводі:
1.1. Остріна Л. Ю. (ф-но)4) ……………………………. 22535-6 (1953), Д3556-7 (1957)
1.2. Капели бандуристів УРСР/ Міньківський О. З. … 33600-1 (1959),
Д6155-6 (1960),
Д11417-8 (1963),
Д017885-6 (1968).
1.3. Капели «Думка»/ Муравський П. І. ……………... Д019989-90 (1967),
Д033121-2 (1972).
2. Гнатюк Д. М., орк. нар. інстр. всесоюз. радіо/
Федосєєв В. …………………………………………….. Д024913-4 (1969)
3. Зарицький О., ансамбль «Трускавчанка»/
Корчинський Ю. ……………………………………….. С30-16931-2 (1982)
4. Іванов А. О., анс. нар. інстр./ Некрасов М. ………….. 12711-2 (1945)5)
5. Кікоть А. І., держ. рос. нар. орк. ім. М. П. Осипова/
Гнутов В.  ………………………………………………. Д00011687-8 (1963),
Д032021-2 (1972).
6. Козловський І. С., Капела бандуристів УРСР/
Міньківській О. З.6)………………………………………Д4035/НД1566 (1957/1953).
7. Кондратюк М. К., орк. нар. інстр. всес радіо ………… Д028433-4 (1970)
8. Кочегра А. І., ансамбль нар. інстр. «Рідні наспіви» …. С30-25497-006 (1987).
9. Лаптєв К. М., ф-но Вальтер Н. Г. ………………………11696/12712 (1945)7).
10. Озолнієкс Х., секстет домр (переклад на латишську
мову виконавця) ………………………………………. 30334-5 (1958).
11. Солов`яненко А. Б., Київський орк. нар.
інструментів / Орлов Я. І. …………………………….. С30-08795-6 (1977).

   Коментарі:
1). Зонофон (Zonophone) – спочатку писалось як Zon-O-Phone. Було засновано в1899 в штаті Нью-Джерсі (Камден) Франком Сіманом. Назва Зонофон не була назвою компанії, але використовувалася для грамплатівок та апаратів, які продавалися Сіманом з 1899-1900 до 1903 року.
Сіман починав працювати у Е. Берлінера "Берлинер Граммофон", але, невдовзі вирішив відкрити свою компанію, яка повинна була виробляти грамофони та грамплатівки.
Дизайн і технологію сіманівських грамплатівок Зонофон було вкрадено у Берлінера. Грамофони були скопійовані з апаратів, які виготовлялися компанією Элдриджа Р. Джонсона.
До 1903 року тривали судові упорядження, поки все майно Зонофона не було передано компанії Віктор (В США та Латинській Америці), а в Европі та Великій Британії – компанії Gramophone & Typewriter Company, котра в майбутньому отримала назву "Граммофон".
Компанія "Граммофон" продовжила використовувати лейбу "Зонофон" для випуску своїх дешевих грамплатівок.
Також слід додати, що перші двосторонні грамплатівки російська фірма ZONOPHONE RECORD («Общество Грамофонъ с огр. отв. въ Риге») випустила в січні 1911.

   Про співака можемо дещо дізнатися з Вікіпедії:
«ПОДДУБНЫЙ (Піддубний) Тимофей, (ок. 1880, Полтав. губ. – ?) – арт. оперы (тенор) и драмы. Выступал в укр. муз.-драм. труппах Н. К. Садовского, П. Саксаганского и И. Карпенко-Карого (1904-05), Л. Сабинина (1908-09) и др.
Обладал красивым голосом…
С большим мастерством исполнял украинские народные песни.
Записывался на грампластинки (1909, 1912, 1913) фирм Пате/Pathé, Зонофон. Среди записей – несколько романсов Н. Лысенко и укр. нар. песни».
2). РАОГ – Русское Акціонерное Общество Граммофоновъ.
3).   В деяких енциклопедіях вдалося знайти дещо як про компанії, які займалися грамзаписом, так і про деяких співаків, які виконували пісні на вірші Михайла Петренка:
В 1907 році фірмою «The Gramophone Company, Ltd.» (цю компанію в ті роки в Росії називали «Пишущий ангел»), було видано односторонню платівку (каталожний номер – 3-22715), де була записана пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні відомого баритону Н. Г. Северського. Це був концертний диск середнього розміру, діаметром 10 дюймів (понад 25 см):

   До речі, в вікіпедійній статті є деяка інформація про співака:
«Северский Николай Георгиевич (1870–1941 гг.) – певец (баритон). Артист оперетты. Исполнитель цыганских романсов. Играл заметную роль в развитии характерного для XIX века процесса – “цыганизации” русской оперетты (смыкание оперетты с кафешантанной эстрадой, цыганская тематика в сюжетах). Его имя входит в моду с середины 1890-х гг. Он выступает в составе труппы «Театра Буфф» – Москва; «Зимний Буфф» – Петербург; в антрепризе В. И. Пионтковской и др. опереточных коллективах. Участвует во множестве концертных турне, записывается на грампластинки. Автор и постановщик «Музыкальной мозаики» в двух действиях «Цыганские романсы в лицах». После Октябрьской революции эмигрировал из России».

4). В 1953 році на платівці від «Всесоюзного дому звукозапису» була видана пісня «Дивлюсь я на небо» у виконанні Б. Гмирі з фортепіанним супроводом Л. Остріна. Каталожний номер платівки – 22536-6.
На другій стороні була записана українська народна пісня «Ой не цвіти буйним цвітом»
у виконанні Б. Гмирі в супроводі оркестра народних інструментів під керівництвом деригента М. Ф. Хиврича.

Борис Романович Гмиря (5 серпня 1903, Лебедин – † 1 серпня 1969, Київ) – видатний український оперний і камерний співак (бас). Народний артист СРСР (1951), лауреат Сталінської премії (1952).

5). В 1945 році «Всесоюзний дім» видав «Дивлюсь я на небо» у виконанні Андрія Іванова у супроводі ансамблю народних інструментів під керівництвом М. Некрасова. В тому ж виконанні на зворотній стороні була записана пісня «Ой ти, дівчино».

Андрій Олексійович Іванов (*30 листопада 1900, Замостя Люблінської губернії, нині в Польщі – †1 жовтня 1970, Москва)  – український і російський співак (баритон), народний артист СРСР (1944). Каталожний номер платівки – 12711.

6). Цю платівку повторним тиражем випустила фірма «Мелодія» у 1964-1965 роках, але дві сторони були записані в різні роки: сторона НД1566 була записана «Всесоюзними домом звукозапису» в 1953 році, а сторона Д-4035, на якій містилася пісня «Дивлюсь я на небо», в 1957 році «Всесоюзною студією грамзапису». Виконувалися пісні співаком Іваном Козловським у супроводі Державної капели бандуристів УРСР під керівництвом О. Міньківського.

   Іван Семенович Козловський (11 березня 1900, Мар'янівка – †24 грудня 1993, Москва) – український співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Сталінських премій, та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Олександр Захарович Міньківський (13 грудня 1900, Сніжна – 12 квітня 1979, Київ) – український хоровий диригент, педагог. Народний артист СРСР (1960).

7). В 1945 році «Всесоюзний дім звукозапису» видав платівку під каталожним номером 11696/12712, яка містила пісню у виконанні Костянтина Лаптіва «Дивлюсь я на небо», а також українську народну пісню «Ой ти, дівчино», яку співав А. Іванов (див. 5).).

   В Вікіпедії є невеличка стаття про співака:
«Костянтин Миколайович Лаптєв (1904-1990) – радянський оперний співак, народний артист СРСР (1957).
Народився у Києві. Здобув освіту в Київській консерваторії. В 1930-1941 – соліст Одеської опери. В 1935 року здобув 3-тю премію на Всесоюзному конкурсі виконавців. В повоєнні роки працював в Київській опері, а з 1951 до 1965 – в Ленінградській. Помер 1990 року.

 

Дискографія пісні «Взяв би я бандуру»
(початкова назва «Де Крим за горами» на слова М. М. Петренка та О. Немировського).

Дореволюційні грамзаписи/ компанія грамзапису/ індекси/ роки:
1. Де Крим за горою / Буряков А. ..……………. Сирена,  8210/8213 (1909).
2. Взяв би я бандуру /
Полтавський хор Клемента В. К. …………… Екстрафон, 20915-6 (1913)
3. Полтавський хор Шереметинського П. А. …. Зонофон,  Х4-64631-2 (1914)

Радянські грамзаписи пісні «Взяв би я бандуру»:
1. Паторжинський І. С. у супроводі:
- Капели бандуристів ……………………….. 632/625 і 632/668 (1935),
5215/5199 (1937),
М30-42131-001 (1983-1937);
- Інструментальних ансамблів ……………... 11673-4 (1943)

2. Червонопрапорний ансамбль Радянської армії:
- солісти Никитин В. і Федоров В. ……………11384-5 (1943);
- соліст Виноградов Г. …………………………11587-8 (1943); 
- соліст Бєляєв Є. ……………………………….Д14557-8 (1964);

3. Гмиря Б. Р. у супроводі:
- Капели бандуристів .…………………………. 019515-6 (1951)
78Д00225-6 (1952)
Д2044-5 (1954)
Д003944-5 (1957)
М10-44303-4 (1982)
- Капели «Думка» ……………………………… Д019989-90 (1967)

4. Кочерга А. І. у супроводі
- Капели бандуристів ………………………….. С60-08519-20 (1977)
С60-13317-8 (1979)
- Ансамблю «Рідні наспіви» …………………... С30-25497-006 (1987)
С90-25683-002 (1987)
5. Бойко В. І., Укр. нар. хор ім. Г. Г. Верьовки ……С30-17565-6 (1982)
6. Кікоть А. І. Рос. нар. оркестр ім. М. Осипова .… Д6397-8 (1960)
Д00011689-90 (1963),
М60-40073-4 (1977)
7. Левицький А., оркестр нар. інструментів
Новосибірського держтелерадіо ………………  Д00029473-4 (1970).

   Михайло Йосипович пообіцяв додавати інформацію стосовно дискографії пісень на слова віршів Михайла Петренка, якщо така ще буде знайдена.

Використання матеріалів з сайту допускається в статтях, книгах та публікаціях з обов'язковим посиланням на сайт. Всі матеріали сайту можуть використовуватися виключно в некомерційних цілях і не повинні використовуватися для витягання прибутка.