Про батьків Михайла Петренка

Наближається 2017-й – рік двохсотріччяМихайла Миколайовича Петренка.

Наразі ще не встановлено повну дату його народження та не вдалося відшукати світлину або портрет Михайла.

Не знайдено, навіть, документального підтвердження, що Михайло народився у Слов'янську, хоча ще й досі дехто вважає це фактом.

PDF>>>

 

Жизнь и Служба Михаила Николаевича Петренко (Формулярный список)

                    Формулярный список о службе Лебединского Уездного

                    Стряпчего Титулярного Советника Михаила Николаевича Петренко за 1858 год

 

       Титулярный советник Михаил Николаевич Петренко, сорока лет, Лебединский уездный стряпчий, вероисповедания православного.

Имеет бронзовую медаль в память войны 1853 – 1856 годов. Жалования получает в год 224 р. 10 коп. Серебром.

Подробнее: Жизнь и Служба Михаила Николаевича Петренко (Формулярный список)

 

Про слов’янський період життя поета Михайла Петренка та його батьків

                              (Шабанова Валентина Миколаївна, Слов`янськ, Україна)

 

Існує дві версії щодо місця проживання батьків Михайла Петренка: «хутірська» та «міська». Обидві ґрунтуються на усних переказах старожилів міста та не мають жодного документального підтвердження. На сьогодні в Слов’янську найбільш поширеною є «хутірська версія» - провулок Набережний, 1 у Черевківці, сучасному мікрорайоні міста Слов’янська. На місці, де начебто була садиба батьків Поета й де народився Михайло,  2012-го року проведено урочисте закладення пам`ятного каменя. Питання начебто вирішено, та сумніви все ж виникають.

Подробнее: Про слов`янський період життя Михайла Петренка та його батьків

 

Пісні на вірші поета М. М. Петренка в грамзапису.

 

   Відомо, що автором музики (мелодії) до вірша М. М. Петренка «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» є Л. В. Александрова. Пізніше, аранжування до романсу зробив В. І. Заремба.
Пісня набрала великої популярності та виконувалася різними співаками в різні часи.
Ще й зараз у сучасних колекціонерів грамзаписів зберігаються старі рідкісні платівки з яких можна почути голоси інколи й до сьогодні відомих, інколи, нажаль, вже забутих співаків.
Це унікальне дослідження проведено відомим київським колекціонером, к. х. н. Михайлом Йосиповичем Зьолою, який розпочав свою колекцію платівок (більш ніж 1500 примірників) та каталогів грамзаписів біля тридцяти років тому.
Деяка інформація щодо пісень на вірші Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» та «Взяв би я бандуру» (частину слів вірша перероблено композитором О. С. Немировським) надано М. Й. Зьолою з цієї, без будь-якого перебільшення, унікальної колекції.

Подробнее: Пісні на вірші поета М. М. Петренка в грамзапису.

Нові знахідки щодо творчості Михайла Миколайовича Петренка.

  

Наближається двохсотріччя Михайла Петренка.

Небагато він написав віршів, та з різних причин ще менше їх зберіглося до сьогодення.

З 2012 року було започатковано документальний проект «Ідентифікація Петренків»,

одним із напрямків якого є дослідження життя й творчості поета Харківської школи романтиків першої половини ХІХ століття Михайла Миколайовича Петренка.

PDF>>>

 

 

О Михаиле Петренко и кое-что о птицах

 

(В большей степени орнитологический аспект)

 

   Были в жизни Михаила Петренко и поэзия и служба в серьезном ведомстве.

   Согласно имеющимся документам (речь идет о некоторых упоминаниях в письмах современников Поэта) Михаил Петренко писал стихотворения до университета и в студенческие годы, но писал ли он их в детстве – совершенно не факт и обсуждать эту тему просто не имеет смысла.

Подробнее: О Михаиле Петренко и кое-что о птицах

 

Кое-что об образовании Михаила Петренко

 

   Михаил Николаевич Петренко родился в 1817 году скорее всего в г. Славянске, в те времена находившегося на территории Изюмского уезда Слободско-Украинской губернии и умер 25.12.1862 года в уездном городке Лебедин Харьковской губернии.

Подробнее: Кое-что об образовании Михаила Петренко

 

О месте захоронения Михаила Петренко

 

«№ 14. 1862 годъ, 25 декабря умер, 27 декабря погребенъ.

«Города Лебедина Уѣздный Стряпчій Коллежский Ассесоръ Михаилъ Николаевъ сынъ Петренко, сорока пяти лѣтъ. – 45.

Отъ горячки.

Кто совершалъ погребеніе и гдѣ погребенъ/ … на отведенномъ приходскомъ кладбыщѣ» »

 

                                                                                                  Выписка из Книги регистрации родившихся,

                                                                          бракосочетавшихся и умерших 1862 – 1872 г.г.

                                                                          (Николаевская церковь г. Лебедина, Харьковской

                                                                          губернии)

Подробнее: О месте захоронения Михаила Петренко

 

О медали «В ПАМЯТЬ ВОЙНЫ 1853-1856 ГГ.».

 

   В «Формулярном списке о службѣ Лебединскаго Уезднаго Стряпчаго, Титулярнаго Совѣтника Михаила Николаевича Петренка. За 1858 годъ» упоминается, что «По Высочайшему манифесту, состоявшемуся в 26 день августа 1856 года, награжден бронзовой медалью в память войны 1853-1856 годов 1856 26 августа…».

Подробнее: О медали «В ПАМЯТЬ ВОЙНЫ 1853-1856 ГГ.».

 

О детях Михаила Петренко в Формулярных списках 1851, 1853 и 1858 гг.

 

   На сегодняшний день доступны и проанализированы несколько Формулярных списков Михаила Петренко, содержащих краткую информацию о детях.

   Анализ этих доступных документов позволяет сделать некоторые однозначные выводы касательно его детей.  

Подробнее: О детях Михаила Петренко в Формулярных списках 1851, 1853 и 1858 гг.

 

О детях Михаила Петренко  из Метрических книг

 

   О детях Михаила Петренко упоминалось только на страницах Формулярных списков.

Именно из этих документов удалось установить точные даты их рождения, что не всегда возможно. Обычно указывается только возраст или год рождения детей.

   Имея конкретные даты рождения детей, были предприняты попытки отыскать соответствующие записи о их рождении в Метрических книгах церквей г. Лебедина, что ранее никем сделано не было. Результаты, отчасти, оказались успешными.

Подробнее: О детях Михаила Петренко из Метрических книг

 

Михаил Николаевич Петренко. Третья прижизненная редакция «Дивлюсь я на небо …»?

 

   Во время написания статьи «Михаил Николаевич Петренко. В поисках биографической истины», появилась одна, на мой взгляд, простая, но интересная идея.

   Суть ее сосотяла в том, что сравнение версий стихотворения «1876 года издания» с версиями, опубликованными в «Сніпі», издаваемом А. Корсуном в 1841 году и «Южном русском зборнике» от Амвросия Метлинского (1848 года издания), поможет идентифицировать версию «1876 года издания». Другими словами, это помогло бы понять из какого ссборника Тарас Шевченко переписал это стихотворение в 1848 году, принимая во внимание, что версия «1876 года» была подписана «З рукопису 1848 р.» 

Подробнее: Третья прижизненная редакция стиха

Использование материалов с сайта допускается в статьях, книгах и публикациях с обязательной ссылкой на сайт. Все материалы сайта могут использоваться исключительно в некоммерческих целях и не должны использоваться для извлечения прибыли.