Поет-романтик  Михайло Миколайович Петренко (1817-1862): Твори. Критичні та історико-літературні матеріали.

Михайло Миколайович Петренко – український поет-романтик, що долучився до розширення жанрового, стильового й образного потенціалу національної поезії; окремі його вірші лягли в основу відомих народних пісень («Дивлюся на небо», «Взяв би я бандуру», «Ходить хвиля по Осколу» та ін.).
Проте на сьогодні його творчість і саме ім’я Поета все ще залишаються недостатньо відомими читачеві. З метою більш грунтовного ознайомлення ширшої культурної громади з життям і творчістю М. Петренка пропоновано даний збірник матеріалів, підготовлений у рамках проекту «Ідентифікація Петренків». До книги, яка фактично має характер енциклопедичний, включено висловлювання багатьох вчених, літераторів, журналістів – авторів, котрі на протязі більш ніж півтора століть згадували Михайла Петренка та його творчість у своїх публікаціях. Поряд з поезіями Михайла Петренка, що вже неодноразово перевидавалися, в книзі подано текст фрагменту драматичної думи «Найда», який було виявлено у 2013 році. Книга також містить документальну біографічну довідку роду, до якого
належить Михайло Петренко, та – з опертям на нові архівні знахідки – дані про його службову діяльність.
У межах проекту «Ідентифікація Петренків» заплановано подальше прове дення пошукових документальних досліджень життя й творчості Михайла Петренка, результати яких можуть бути використані для написання книг і статей про Поета. Книгу адресовано науковцям, викладачам української літератури всіх типів навчальних закладів, а також читачам, які цікавляться питаннями української культури та історією поезії.

 

ЗМІСТ

Від редактора 4
Від упорядника 8
Поезії Михайла Миколайовича Петренка (підготовка тексту – М. П. Бондар):  
– Поезії, що друкувалися за життя М. Петренка 14
– Сучасні знахідки (Фрагмент драматичної думи «Найда») 50
Публікації авторів про творчість Михайла Петренка:  
ХІХ століття (1841–1900 рр.) 70
ХХ століття (1901–2000 рр.) 90
ХХІ століття (2001–2014 рр.) 322
Біографічна довідка про Михайла Миколайовича Петренка та його рід (О. Є. Петренко 554
Література 558

 

Від редактора

   Увазі читача пропонується збірник критичних та історико-літературних матеріалів, присвячених життю й творчості Михайла Миколайовича Петренка. Першу частину збірника складає передрук усієї відомої на сьогодні літературної спадщини М. Петренка у новій науково-критичній редакції. Друга частина – власне, і є збірником зазначених матеріалів, які в переважній більшості містять інтерпретацію творчості поета, його найбільш відомих творів.
Михайло Миколайович Петренко – помітний учасник українського літературного процесу першої половини ХІХ століття, один із найбільш яскравих представників романтичного напряму в поезії. В літературних колах з ентузіазмом було сприйнято його твори, зокрема ті, що згодом склали цикл «Небо», одна з цих поезій – «Дивлюся на небо, та й думку гадаю…» – невдовзі по опублікуванню знайшла музичний супровід, пішовши в народ як широко відома пісня. Вагомі художні достоїнства мають поетичні цикли
М. Петренка: уже зазначений – «Небо» та «Слов’янськ», ряд інших віршів. У царині поезії М. Петренко заявив себе як один із найбільш талановитих сучасників Т. Шевченка, який незалежно від великого поета по-своєму пробував розбудовувати лінію суб’єктивно-особистісного вираження у ліриці, а у тих творах, де набуток Шевченка виступав чинником літературного впливу, – належав до продовжувачів найбільш новаторського його напряму. Минулого року дослідниками було віднайдено і вперше опубліковано драматичний фрагмент, що вийшов з-під пера М. Петренка, – першу дію п’єси «Найда». М. Петренко намагається вивести дію п’єси поза традиційне для того часу простонародне середовище, в міру інтелектуалізувати діалог. Твір відзначається виразною поетичністю, що підсилена рідкісним у драматичних українських творах тієї пори оригінальним віршовим викладом.
Пропонований збірник продовжує вже усталену й тривалу традицію українського літературознавства. Так, виданням збірників критичних та історико-літературних матеріалів супроводжувалося вивчення творчості українських класиків Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Не можна не звернути увагу на нещодавній вихід у світ першого тому нового ґрунтовно упорядкованого збірника «Тарас Шевченко в критиці» (К., 2013), продовження якого передбачає випуск наступних томів. У цьому ряду перебувають і такі, приміром, видання, як «І. П. Котляревський у критиці та документах» (К., 1959), «Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях» (К., 1969), «Марко Вовчок в критиці: Збірник статей, рецензій, висловлювань» (К., 1955), «Степанові
Руданському» (Одеса, 1968), «Юрій Федькович у розвідках і матеріалах» (К., 1958), «Марко Лукич Кропивницький: Збірник статей, спогадів і матеріалів» (К., 1955), «Павло Грабовський у документах, спогадах і дослідженнях» (К., 1965).
Варто зазначити, що, незважаючи на строгу регламентованість і субординованість місця того чи іншого письменника у вста новленій тогочасним літературознавством ієрархії, підготовка таких збірників допускала певний елемент стихійності у виборі персоналії, а також і деякої довільності у структурі видання. Якогось уніфікуючого чи систематизуючого принципу на цій ділянці вироблено не було, що насамперед проявилося у доборі об’єкту дослідження. Постаттю, якій присвячено збірник критичних та
історико-літературних матеріалів, ставав той письменник, чия творча діяльність в особливий спосіб зацікавлювала дослідника – знавця матеріалу, який передовсім надавав особливої ваги уже висловленим про письменника судженням, цінував і не міг погодитися відкинути на плин забуття думки, що прозвучали у витлумаченні набутку письменника, зрештою, пропонував свій внесок через вибудову еволюційного ряду таких думок і
поглядів (що незрідка виявлялося конструкцією дуже цікавою і промовистою). Тобто: знаходився особливо небайдужий знавець творчості письменника – виникав подібний збірник матеріалів.
Стосовно творчої особистості поета Михайла Петренка таким знавцем виступив його праправнук Олександр Євграфович Петренко. Протягом декількох років він провадить невтомні пошуки документальних свідчень про життєвий шлях поета, збирає матеріали, що містять розгляд поетової творчості. За час такої діяльності О. Є. Петренком вибудувана ціла системно розгалужена мережа відомостей про славетного предка,
концентрована у дослідника. О. Є. Петренко – за фахом хімік, кандидат хімічних наук. Вивчення життя й творчості Михайла Петренка стало для нього гуманітарним захопленням, яке, втім, давно вже переросло рамки аматорства. У тому, що стосується
інформованості про дослідження творчості, а особливо – про життя поета, О. Є. Петренко виступає повноправним літературознавцем. Зрештою, ця книга, яку читач тримає в руках і яка впорядкована О. Є. Петренком, це промовисто засвідчить. Дослідником зібрано матеріали, які відбивають максимально достовірний на сьогодні рівень знань про життєвий шлях поета, а також дозволяють здійснити надзвичайно детальне входження в процес рецепції та інтерпретації його творчості. Матеріалами цього збірника стали не тільки книги з історії української літератури (дослідження, підручники, посібники), не тільки монографії зі згадкою про М. Петренка чи подібні ж збірники статей, а й великий масив поточної преси, включно до районних і міських газет, довідників, календарів тощо, інших (звукових, візуальних тощо) форм донесення інформації.
Книга в підсумку подає розмаїту, часами строкату картину висловлювань про поета
М. Петренка. На відміну від аналогічних збірників радянської пори (про які вище згадувалося) тут відсутнє будь яке цензурування чи умовчування з боку упорядника.
Упорядник дозволив повноту вислову будь-кому, хто брався за цю тему. Завдяки цьому в матеріалах збірника зустрічаємо цікаві, вигадливі, іноді зовсім несподівані інтерпретації поезії Петренка та її зіставлення з іншими явищами, оригінальні визначення її
місця в розвитку українського поетичного слова та зокрема в романтичному секторі. Тут, очевидно, вступає в силу принцип: кожен дослідник має право на своє бачення – і читачеві вирішувати, чия інтерпретація є більш аргументованою й переконливою.
Але серед матеріалів (їх теж наведено у збірнику) зустрічаємо й те, з чим погодитися навряд чи можливо. Це – непоодинокі домисли, вимисли, відверті фантазування у темі життєвого шляху та родинного оточення письменника, які з’явилися були друком і до яких вдавався той чи інший автор за відсутності належної множини достовірних відомостей. Домисли – шлях надто легкий, з дешевою ціною авторства, спокусливий для декотрих, котрівважають можливим допускати безвідповідальне белетризування у тій сфері, де сумлінний дослідник обирає шлях тривалих документальних пошуків. Можна зрозуміти обурення упорядника та окремі (втім, нечисленні) його саркастичні зауваги й коментарі, що супроводжують наведення фрагментів таких безвідповідальних
«розвідок».
Вибудуваний у хронологічній послідовності появи тих чи інших висловлювань, збірник цих матеріалів показує, як нарощувалося знання про поета М. Петренка, які відгалуження
одержувало у своєму розвитку це знання, яких сягало (відносних) здобутків, в які заходило тупики, які аспекти у цій (порівняно вузькій темі) ставали актуальними на тому чи іншому етапі української історико-літературної науки, краєзнавства, історії, публіцистики. Іншими словами, збірник цих матеріалів по-своєму характеризує і ділянку, на якій до сьогодні здійснювалося вивчення постаті Михайла Петренка, і довколишнє наукове (а то й біля- і поза-наукове) її середовище.
Зібрані тут матеріали наділені іще такою додатковою опцією (певна річ – не основною) – поглиблювати конкретні уявлення про історичну епоху, у якій випало жити М. Петренку. Додано й чимало цікавих штрихів до змалювання літературного контексту, в якому розгорталася його творчість, зокрема контекст українського романтизму.
Не може бути жодних сумнівів – упорядником підготовлено дуже цікавий збірник, у певних, більш загальних відношеннях не позбавлений елементів новизни. Нестандартним за рядом ознак, відмінним від аналогічних, а саме – ширшим за зовнішніми й внутрішніми вимірами (а за цими останніми – вільнішим, позбавленим суб’єктивності упорядницького відбору) є його формат.
В руки науковця цей збірник дає важливий, в ряді моментів – рідкісний матеріал. Певна річ, він стане настільною книгою для тих, хто зацікавиться творчістю та особистістю
М. Петренка, необхідним джерелом – для тих, хто досліджуватиме український романтизм, ширше – українську поезію класичного періоду.
Про особливості упорядкування цього – ще раз наголосимо: нестандартного своїм форматом – збірника (а нестандартність його зумовлює та й почасти виправдовує ці особливості) мовить сам упорядник. Можна лише додати, що й бібліографічні посилання в ряді випадків також мусили прибрати вигляду нестандартного, не в усьому узгоджуючись із прийнятим типом – позаяк упорядника вело бажання подати якомога повнішу інформацію про видання (приміром, зазначити, що це журнал чи газета чи бюлетень, – інколи навряд чи відомі кожному з читачів), а видавничі реквізити
наводити у такий спосіб, коли кожну позицію завершує датування видання із вказанням насамкінець року виходу.

Від упорядника

     Книга, яку запропоновано читачам цього разу, є продовженням публікацій в межах проекту «Ідентифікація Петренків», присвячених життю й творчості поета харківської школи романтиків першої половини ХІХ ст. Михайла Миколайовича Петренка.
Першими книжками, що вийшли в світ за результатами документальних досліджень, були:
1. «Идентификация Петренко», К., 2012;
2. «Михайло Петренко: Життя і творчість», К., 2013.
Дослідження тривають, з’являються нові знахідки, інколи несподівані, виникають цікаві ідеї та задуми, що й використовується при підготовці статей та книг, присвячених Михайлу Петренку.
Беручи до уваги, що є ще багато запитань без відповідей, учасники проекту стоять перед необхідністю організації наукового пошуку, усвідомлення головних його напрямків. Інколи досить складно зорієнтуватися, де треба шукати відповіді, але кожний такий
випадок є невід`ємною складовою будь-якого дослідження зі всіма його проблемними та вдалими рішеннями, що робить пошуковий процес унікальним і незабутнім. Книга, яка пропонується, має на меті сприяти процесу наукового пошуку, активізувати його.
За обставин, у яких розгорталась його творчість, Поет, звичайно ж, не міг почуватися «вільним художником». Як і його колеги, котрі спрямовували свої зусилля на становлення українського письменства нового типу, він мусив дбати про засоби існування,
утримання сім’ї. Михайло Петренко служив в установах, підпорядкованих Міністерству юстиції, остання з його посад – повітовий стряпчий (прокурор). Про цю сторону його життя лише інколи згадувалося в літературі. Проте це – окрема, не менш цікава для сучасних читачів та дослідників історія, яка заслуговує вивчення і зараз вивчається.
Книга «Михайло Петренко: Життя і творчість» (К., 2013) стала одним із важливих видань у дослідницькому проекті «Ідентифікація Петренків», де представлено тексти віршів Михайла Петренка, що друкувалися ще за його життя й за тогочасним правописом.
Ці твори були відомі читачам та дослідникам, але пощастило ще знайти й такі, про які ніде ніколи не згадувалося. Виявлення тексту перших двох сцен першої дії драматичної думи «Найда» Михайла Петренка – рукопису, що зберігався в архіві рукописів Російської
державної бібліотеки в Москві, стало справжнім відкриттям. Кожна знахідка, що стосується творчості Михайла Петренка, дозволяє поповнити скарбницю української поезії та глибше зрозуміти мотиви його творчості.
Перший відділ нашої книги становить повна збірка творів Михайла Петренка.
Поезії Михайла Петренка перевидавалися декілька разів, але в кожному такому виданні автори, на жаль, припускалися помилок (про них згадано в текстах цієї книги). Йдеться як про суто граматичні/друкарські недогляди, так і про недоліки більш істотні, зокрема, пропуски рядків у творах. Чимале значенні при передруку творів має питання пунктуації, граматичного уточнення слова – від цього не раз залежить відтінок смислу, що його, на думку інтерпретатора, намагався донести Поет.
Тексти всіх відомих віршів Михайла Петренка, а також фрагмент драматичної думи «Найда» в цьому виданні проаналізовано й адаптовано до сучасних мовних норм кандидатом філологічних наук, завідувачем відділу української класичної літератури
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Миколою Бондарем.
На жаль, невідомо, коли Михайло Петренко почав писати вірші й якою була його остання поезія…
Він був творцем, тому експериментував, вдаючись до різних стилів, випробуваючи своє перо на відносно широкому колі тем, у різних системах образо творення… В чомусь його вірші були слабкими, були й ознаки унікальності… Це нормальний творчий процес людини, яка мала своє неповторне бачення світу.
Ще при житті Михайла Петренка про його поезії висловлювалися друзі та критики. Пізніше про Поета згадували літератори, науковці й дослідники в своїх роботах, присвячених вивченню історії літератури, поезії часів зародження й розвитку українського
романтизму.
На жаль, у нашому сьогоденні ще немало тих, кому залишається невідомою творчість Михайла Петренка. Метою цієї книги є ознайомлення читачів та дослідників з текстами Поета, із висловлювань всіх тих, хто пам`ятав і пам`ятає про Михайла Петренка та писав про нього в книгах і статтях у всі часи. Містяться в книзі й згадки тих, котрі знали Михайла Петренка особисто, або ще за життя поета були знайомі з його творчістю.
В книзі подана документальна біографічна довідка про Михайла Петренка та його рід.
Усі інформаційні складові допоможуть читачам зорієнтува тися як у поетичній творчості Михайла Петренка, представленій у книзі, так і ознайомитися з фрагментом генеалогічних досліджень, які проводяться стосовно роду Петренків, до якого належить і Михайло Миколайович.
В книзі «Идентификация Петренко» уже було розглянуто й проаналізовано помилки та фальсифікації біографічного характеру, яких припускалися деякі автори, зокрема з міста Слов`янськ, особливо після 2000 року, намагаючись вивчати життя та творчість Поета-земляка. Усіляких непорозумінь на цій ділянці в сумі накопилося досить багато за більш ніж півстоліття.
Як вже неодноразово згадувалося, до банальних помилок деяких «дослідників» привело нерозуміння того, що прізвище П е т р е н к о є дуже поширеним в Україні, але не всі Петренки – родичі. Не всі вони родичі і в літературі. У 2003 році В. Чемерис писав: «…Невезучим він був у житті. Навіть з прізвищем йому не поталанило: Петренків, як і Іваненків, – пів-України. Найпоширеніше прізвище (перепрошую, серед нинішніх членів НСПУ є кілька Петренків) …».
На жаль, сталося так, що деякі автори використовували для розбудови місцевої версії слов’янського періоду життя Михайла Петренка та його батьків усілякі сумнівності, базовані на неперевірених повідомленнях, недостачу достовірних фактів компенсуючи суб’єктивними домислами.
Що можна побудувати на повністю проблемній основі?
Набуло поширення зовсім хибне висвітлення цього періоду життя М. Петренка та його батьків, що, на нашу думку, засвідчує невисокий рівень місцевої краєзнавчої школи (також і з іншими прізвищами відомих земляків минулого у ній непорозумінь
вистачає), а також і легковажну позицію тих, хто брав участь у розповсюдженні такої недостовірної інформації.
Найбільш наочно суть згаданої «біографічної проблеми» показано, зокрема, в статті «Слов’янці про слов’янський період життя Михайла Миколайовича Петренка або історія банальної помилки» в науковому журналі «Краєзнавство», також у статтях інших журналів, газет та сайту, присвяченого Михайлу Петренку (www.дивлюсьянанебо.com).
Результатами документальних генеалого-біографічних досліджень по роду Петренків, до якого належить і поет Михайло Петренко, було остаточно доведено неспроможність розробленої групою ентузіастів з міста Слов’янськ версії слов`янського періоду
життя Поета.
Слід нагадати, що вивчення біографії Поета є темою незавершеною, бо ще існує багато запитань без відповідей. Продовженням досліджень життя і творчості Михайла Петренка в межах проекту «Ідентифікація Петренків» є перехід до вивчення не менш цікавих
питань, пов`язаних з творчістю все ще, на нашу думку, недостатньо відомого українського Поета-романтика.
Значну частину обсягу книги займають висловлювань критиків, істориків літератури та літераторів про творчість Михайла Петренка, в окремих із них фігурують елементи спогадів. Ці міркування, а також і деякі порівняння творчості згаданих в книзі поетів можуть, на нашу думку, привести до виникнення нових ідей у читачів, які цікавляться історією української поезії, проте не мали можливості переглянути великий масив джерел зі згадкою про Михайла Петренка.
Відтак у когось з`являться нові думки щодо творчості Поета, хтось захоче зайнятися дослідженням його життя й творчості, хтось, може, почне писати вірші…
Виношуємо сподівання, що ознайомлення із зібраними в цій книзі матеріалами здатне спонукати когось із вчених літераторів до глибокого різнопланового наукового дослідження, наприклад, з назвою – «Творчість Михайла Петренка у контексті українського літературного романтизму»…
Час на підготовку збірника, близького своїм змістом до енциклопедії, витрачено не марно, якщо книга займе своє місце чи то на полиці в громадській або приватній бібліотеці, чи то на робочому столі дослідника й буде інколи переглядатися читачами, нагадуючи їм про часи зародження українського романтизму й про одного з романтиків – Михайла Миколайовича Петренка, який ... (див. уважно тексти книги).
Так чи інакше, читачі, кожен різною мірою, зможуть глибше познайомитися з поезію Михайла Петренка, або просто відкрити для себе ім`я одного з поетів, яких називають романтиками.
Сподіваємося, що читачі отримали книгу, яка не того ж дня потрапить на полицю, а буде пильно переглянута й зацікавить різноманітністю матеріалів, які, гадаємо, інколи невідомі навіть фахівцям. Для того, щоб книга була розглянута відповідно її призначенню, акцентуємо увагу на деяких оформлювальних загальних деталях, пов’язаних з поданням тексту на сторінках цього видання.
Мабуть, увагу читача варто звернути на те, що книга містить посилання не тільки на публікації, де в текстах згадується Михайло Петренко, але й на збірки, в яких поезії Поета друкувалися без згадки його авторства – як твори народного походження.
Тексти висловлювань науковців, критиків та літераторів про творчість Поета, що були надруковані в книгах, газетах та журналах, подано в книзі в хронологічній послідовності (за роками публікації) та зі збереженням авторського правопису. В межах одного року послідовність появи друку публікацій не встановлювалася.
Інколи фрагменти авторських текстів практично без змін використовувалися самими авторами в їх наступних публікаціях.
При підготовці цієї книги, в таких випадках, надається більш рання цитата. Намагаючись запобігти дублювання фрагментів досить великих текстів, за наявності таких у пізніших виданнях, подано лише посилання на ранні джерела.
Також звертаємо увагу читачів на деякі деталі, пов’язані з оформленням в книзі текстів цитат та посилань на них. Це допоможе уникнути певних проблем при письмовому їх використанні:
– Тексти окремих цитат в межах однієї сторінки першоджерела розділено трьома крапками. Наступний текст в межах однієї сторінки починається також з трьох крапок, за зразком:
( текст 1…
…текст 2)
– В цитованих текстах, інколи без коментарів, зберігається авторська орфографія написання, включаючи розділові знаки.
– В посиланні на першому місці вказано порядковий номер публікації, на яку йде посилання, на другому місці вказана сторінка в тексті першоджерела, за зразком [77, с. 88].
– Посилання надаються після тексту, за зразком: (… [77, с. 88]), або (…» [77, с. 88]). Після останнього тексту цитати ставиться крапка, за зразком: (…[77, с. 88].).
– Деякі примітки та коментарі упорядника, включаючи цитовані тексти, подано в дужках курсивом: (…….).
При підготовці книги було зібрано й проаналізовано великий масив літератури, журналів, архівних матеріалів та газет.
Висловлюємо подяку фахівцям Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського (м. Київ), за участю яких пошук необхідних публікацій в безмежних фондах бібліотеки суттєво спрощувався.
Підготовку книги було пов`язано з набором текстів численних цитат, як за новим, так і старим правописами. Висловлюємо подяку Мешко Кристині Іванівні (м. Мукачево) за участь в цій справі.
Вдячні працівникам Львівської національної наукової бібліотеки України імені
В. Стефаника за сприяння в доступі до літератури, яка зберігається у фондах бібліотеки.
Видання книги здійснене за фінансової підтримки праправнуків Поета:
Петренка Олександра Євграфовича та Петренка Сергія Євграфовича.
Портрет Михайла Миколайовича Петренка створено заслуженим художником України О. Чередниченком на основі фотографій онуків Петренка Бориса Миколайовича та Петренка Олександра Євграфовича.

Використання матеріалів з сайту допускається в статтях, книгах та публікаціях з обов'язковим посиланням на сайт. Всі матеріали сайту можуть використовуватися виключно в некомерційних цілях і не повинні використовуватися для витягання прибутка.