Михайло Петренко: Життя і творчість (Художні тексти, дослідження, документи) / Упоряд. О. Петренко, О. Редчук. «Фенікс». – К., 2013.

До книжки увійшло повне зібрання творів українського поета-романтика Михайла Миколайовича Петренка (1817-1862) – митця, вірші якого стали улюбленими народними піснями («Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру»). Поезію подано правописом оригіналу й адаптовано до сучасних літературних мовних норм. Життя і творчість Поета висвітлено у ґрунтовній науковій статті М. Бондаря. Подано також пояснення до тогочасного правопису.
Уперше опубліковано фрагмент раніше невідомої драматичної думи «Найда». Також уперше подано документально підтверджений архівними матеріалами біографічний нарис родоводу та службової діяльності М. Петренка.
Книгу адресовано не лише науковцям, викладачам і студентам, а й усім небайдужим до української культури, поезії, історії.

Зміст
Стор.

Від упорядників ………………………………………………..

8

Задивлений у небо України (М. П. Бондар) ………………….

11

Як читати українські тексти ХІХ ст. (Г. В. Куземська) ……..

59

Зі збірки «СНJПЪ» ……………………………………………

65

     Недоля («Дивлюсь я на небо») …………………………….

68

     Вечjрнjй дзвjнъ ……………………………………………...

69

     Смута ………………………..……………………………….

69

     «По небу блакитнjмъ очjма блукаю…» ……………………

71

     «Гей, Иване! Пора… » ……………………..………………..

72

     Брови …………………………………..……………………..

74

     «Туди мои очj, туди моя думка… » ………………………..

76

Зі збірки «МОЛОДИКЪ НА 1843 ГОДЪ» ..…………………

77

     Вечиръ ……………………………………………………….

80

     Батькивска могила …………………………………………..

81

Зі збірки «ЮЖНЫЙ РУССКІЙ ЗБОРНИКЪ» ……....……

83

     «Думu мои, думu мои…» ……………….…………………..

86

     Небо ………………………………………………………….

88

  • «Дuвлюся на небо, та й думку гадаю…» …….………..

88

  • «По небу блакuтним очuма блукаю…» ……..…………

88

  • «Схuлuвшuсь на руку, дuвлюся я…» ………………….

90

Весна …………………………………………………………….

91

Славьянск ……………………………………………………….

92

  • «Ось, ось Славьянск! моя родuна…» ….………………

92

  • «Чи бачuв хто славьянськую дивчuну…» ..……………

93

  • «Рай цилuй радостu и пекло мук…» …………………..

94

  • «Далеко од родuнu…» ……………..……………………

95

«Тебе не стане в сuх мистах…» ………………………..………

97

«Тудu мои очи, тудu моя думка…» ……………………………
«Як в сумеркu вечирний дзвин…» …………….………………

99
100

«Ой бида мени, бида…» ……………….……………………....

101

«Мuнулuся мои ходu…» …………………..……………………

102

Иван Кучерявuй ……………………………..………………….

105

  • «У недиленьку раненько…» ……………………………

105

  • «Не сон схuлuв головоньку…» …………………………

105

  • «Не вий, витре, не вий, буйнuй…» .……………………

106

  • «Не все гудуть буйни витрu…» ………………………..

107

Недуг ……………………………..………………………………

108

  • «Ходе хвuля по Осколу…» …………………………….

108

  • «Прuйдu, прuжмuсь, моя мuла…» ……………………..

109

  • «Цuтьте, витрu! цuтьте, буйни!...» …………………….

109

  • «Чом не заплакатu-б мени?...» …………………………

111

Зі збірки «УКРАЇНСЬСІ ПОЕТИ-РОМАНТИКИ» ..……..

113

«Думи мої, думи мої…» …………………………….………….

118

Небо ………………………………………..…………………….

120

  • «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» ….……………

120

  • «По небу блакитнім очима блукаю…» …………………

120

  • «Схилившись на руку, дивлюся я…» ………………….

122

Весна ………………………………………...…………………..

122

Слов`янськ ………………………………………………………

124

  • «Ось-ось Слов`янськ! Моя родина!..» …………………

124

  • «Чи бачив хто слов`янськую дівчину?..» ………………

125

  • «Рай цілий радості і пекло мук…» …………………….

126

  • «Далеко од родини…» …………….……………………

127

«Тебе не стане в сих місцях…» ………………….…………….

129

«Туди мої очі, туди моя думка…» ……………………………..

131

«Як в сумерки вечірній дзвін…» ………………………………

132

«Ой біда мені, біда…» …………………….……………………

133

«Минулися мої ходи..» ……………….…………………………

134

«Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче…» ………..……………….

136

Іван Кучерявий ………………………….………………………

137

  • «У неділеньку раненько...» ……………………………..

137

  • «Не сон схилив головоньку…» ……………..………….

137

  • «Не вій, вітре, не вій, буйний…» ………………………

138

  • «Не все гудуть буйні вітри…» …………………………

139

Недуг …………………………………………………………….

140

  • «Ходе хвиля по Осколу…» …………………………….

140

  • «Цитьте, вітри! цитьте, буйні!..» …….………………...

141

  • «Чом не заплакати б мені?..» ……….………………….

143

Інші поезії ……………………………………………………….

144

     Батьківська могила …………………………………………..

144

     «Гей, Іване, пора…» …………………………………………

146

Нові знахідки (О. Є. Петренко) …………………….…………..

149

     Найда. Оригінальний текст …………………………………

153

     Найда. Адаптація до сучасних мовних норм ………………

173

Реконструкції образу ……………………………………………

191

Біографічний нарис (О. Є. Петренко)………… ……………….

197

Література ……………………………………..…………………

213

 

 

Від упорядників

     Михайло Миколайович Петренко (1817-1862) отримав вищу юридичну освіту, закінчивши в 1841 році Харківський університет. Починаючи з липня 1844 року до кінця 1862 року він служив в установах Харківської губернії, підпорядкованих Міністерству юстиції Російської імперії.
Проте відомим Михайло Петренко став завдяки його захопленню поезією. Творча спадщина митці невелика, але його вірші пам`ятають і понині. Деякі з них з часом стали словами народних пісень («Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…», «Взяв би я бандуру…», «Ходить хвиля по Осколу…»). Незважаючи на це, на нашу думку, люди знають про Поета менше, ніж він заслуговує, і це видання покликане заповнити прогалину.
Відкриває книжку наукова стаття, автор якої аналізує творчість Михайла Петренка в контексті літературного процесу ХІХ ст., подає докладну інформацію про видання, в яких друкувалися його вірші.
До цієї книжки увійшли вірші Михайла Петренка з відомих збірок, виданих ще за часів життя Поета:

  • «Снjпъ», 1841 рік;
  • «Молодикъ», 1843 рік;
  • «Южный руській зборникъ»; 1848 рік

та, сучасним українським правописом зі збірки «Українські поети-романтики 20-40-их років ХІХ ст..» видавництва «Дніпро», 1968 рік.
У 1987 році «Наукова думка» видала книжку «Українські поети-романтики», де охоплено період з 20-их по 60-ті роки ХІХ століття та представлено творчість більшої кількості поетів. Але в ній, на превеликий жаль, у деяких віршах М. Петренка видавці припустилися друкарських помилок, частина з яких потрапила звідти в окремі видання останніх років.
У цій книзі ми спираємося на видання 1968 року, звіривши у спірних випадках тексти віршів з оригіналом.
Вже коли книжка була майже готовою, шанувальники української літератури отримали подарунок долі – на полицях Російської державної бібліотеки було знайдено рукопис першої дії драматичної думи Михайла Петренка «Найда». Ми з радістю опрацювали знахідку і в цьому виданні вперше опубліковано оригінальний текст та його адаптацію до сучасних мовних норм.
У віршах видань 1841, 1843 та 1848 років максимально відтворено графічну систему оригіналу, що дає можливість ознайомитися з тогочасними текстами тим, хто не має доступу до відповідних раритетних видань. Слід зазначити, що на ті часи через тривалі утиски української мови й навіть заборону окремих літер української абетки в Україні не було єдиного загальноприйнятого правопису. Видавці часто робили власні спроби передати звучання української мови, орієнтуючись на те, що читатимуть ці тексти люди, які вже багато років у школі вчили лише російської, а також користуючись обмеженими можливостями типографій. Наприклад, у виданні 1848 року «старинную букву «є»» набрано як перевернуту російську літеру «э», що чудово видно по засічках шрифту.
Особливості правопису згаданих видань та рукопису «Найди» проаналізовано в окремому розділі.
Ще дуже мало відомо про життя Михайла Миколайовича, не знайдено деяких його творів, про які згадували його сучасники, точно не встановлено дату народження, літературні відомості про його родовід досить суперечливі. Тому книга також містить документально обґрунтований біографічний нарис про Михайла Петренка. Нарис спирається на віднайдені за останні роки архівні документи й у такому обсязі подається вперше.
На жаль, досі не знайдено портрета Михайла Петренка, до видання увійшли реконструкції, створені художником на основі фотографій нащадків поета.
Написання та видання навіть невеличкої книжки потребує великої роботи, яка пов`язана, зокрема, з архівними пошуками, з обробкою знайденої інформації, та підготовкою до друку, створенням макета тощо. Все це потребує зусиль багатьох людей, причетних до творчого процесу.
Досить важко перелічити всіх, хто брав участь у створенні книжки, але авторський колектив висловлює подяку бодай тим учасникам, чий внесок, у видання буй найсуттєвішим:

  • Валентині Миколаївні Шабановій, дослідниці життя й творчості Михайла Петренка, – за участь у проекті «Ідентифікація Петренків»;
  • Андрію Федоровичу Парамонову, відомому генеалогу, - за інформаційну підтримку в межах проекту;
  • Михайлу Андрійовичу Мороховцю – за допомогу в розшуку деяких матеріалів, пов`язаних із творчістю Поета;
  • Інні Костянтинівні Балюк (Шептій) , праправнучці Поета, – за надані з сімейного архіву фотографії.

   Також вдячні працівникам Російської державної бібліотеки (м. Москва) за збереження текстів поета-романтика Михайла Петренка.

Використання матеріалів з сайту допускається в статтях, книгах та публікаціях з обов'язковим посиланням на сайт. Всі матеріали сайту можуть використовуватися виключно в некомерційних цілях і не повинні використовуватися для витягання прибутка.