Пам'ять / Память
ІМ’ЯМ МИХАЙЛА ПЕТРЕНКА НАЗВАНО АСТЕРОЇД
28 листопада 2014 року в районному будинку культури міста Андрушівка Житомирської області відбулася подія, яка стосується астрономії та літератури, точніше, поезії. Йдеться про чудовий містецький захід «Не згасає зоря», організований директором Андрушівської обсерваторії Юрієм Іващенком та начальником відділу культури Андрушівської райдержадміністрації Галиною Білецькою. Вечір, поєднавший музично-пісенне мистецтво та астрономію, було присвячено пам’яті українського поета-романтика Михайла Петренка.
Більш детально про незабутню подію див. в ВІДЕО сайту та за посиланням (с. 181-185):
НА ДЕЯКИХ БУДИНКАХ В МІСТАХ УКРАЇНИ РОЗМІЩЕНО ПАМ’ЯТНІ ДОШКИ, ПРИСВЯЧЕНІ МИХАЙЛУ ПЕТРЕНКУ
У вересні 1987 року на будівлі Слов`янської центральної бібліотеки відкрито пам’ятну меморіальну дошку з написом: «У 1817 році в Слов’янську народився український поет-романтик XIX століття Михайло Миколайович Петренко» (ще документально не доведено факт народження Поета в Слов’янську, але така імовірність велика).
1992 року в Лебедині на будинку, де жив Поет, за ініциативи та за участі місцевих краєзнавців В. І. Кравченка, В. Г. Дудченка, В. К. Подоляка, Б. І. Ткаченка та інших відкрито пам’ятну дошку з написом: «У цьому будинку з 1849 по 1862 рр. жив видатний український поет-романтик Петренко Михайло Миколайович».
IM’ЯМ МИХАЙЛА ПЕТРЕНКА НАЗВАНО ДЕКІЛЬКА ВУЛИЦЬ В РІЗНИХ МІСТАХ УКРАЇНИ
– 2-го лютого 2016 року рішенням Харківської міської ради за підтримки місцевих краєзнавців під керівництвом проф. Сергія Куделка й ініціативної групи Харківського університету одну з вулиць міста (вул. Бауманська) було перейменовано на честь Михайла Петренка
– Рішенням Ізюмської міськради №126 від 19.02.2016 р. вул. Пархоменка в м. Ізюм перейменовано на Михайла Петренка.
– За ініціативи вчителя історії Краматорської української гімназії, члена
Клубу «Краєзнавець» Олега Савчука, 2016 року центральну вулицю
селища Іванівка (вул. Героїв Союзу) рішенням Краматорської міської ради перейменовано на вул. Михайла Петренка (розпорядження 34р від 19.02.2016). Назвати на честь відомого українського Поета цю вулицю вперше Олег Савчук запропонував 2015 року під час засідання Клубу, який вже багато років діє в місті під головуванням Володимира Коцаренка.
– КМДА за участі співголовуючих О. Резнікова, В. Бондаренка, та секретаря Комісії з питань найменувань при Київському Голові Я. Шибанова прийняла рішення (Протокол №1 від 10.02.2017) назвати одну з нових вулиць Голосіївського району столиці ім’ям Михайла Петренка.
– У липні 2012, ім’ям Михайла Петренка начебто названо одну з вулиць запланованого нового житлового масиву «Радужный» міста Слов’янська (зараз на вулиці ще практично немає будинків) і слов`янські ентузіасти вже давно повідомили про цю подію. Проблема лише в тому, що все це так і залишилося на папері, тому інтернетні пошукові системи не можуть знайти таку вулицю на мапі міста.
– 9 червня 1993 року рішенням Лебединської міської ради народних депутатів вул. Постишева в м. Лебедині перейменовано на вул. Петренка.
ВІРШ «СЛОВ’ЯНСЬКИЙ СОКІЛ»
(присвячено Михайлу Петренку)
Едуард Торський – головний редактор інтернет-видання “Діловий Слов’янськ”, журналіст, перекладач, громадський діяч, поет, автор слів «Маршу тероборони», автор поетичного циклу “Поезія нашої Перемоги”.
З 2002 до 2021 Едуард Торський був організатором та секретарем щорічного міського конкурсу «Підприємець року», організатором міських круглих столів з питань розвитку підприємництва, енергозбереження та інших тематик у Слов’янську.
З 2014 – учасник військово-патріотичного проєкту “Від Карачуна до Говерли. Дорогами війни”.
Автор концепту “Український стандарт … Як стати українцем”.
К ЮБИЛЕЮ МИХАИЛА ПЕТРЕНКО УКРПОЧТА ВЫПУСТИЛА МАРКИРОВАННЫЙ КОНВЕРТ
В честь 200-летия рождения украинского поэта, автора знаменитого стихотворения «Дивлюсь я на небо і думку гадаю», 17 ноября 2017 года Укрпочта ввела в обращение почтовый конверт с оригинальной маркой.
На марке изображен символический образ Поэта и отрывок из стихотворения «Дивлюсь я на небо і думку гадаю …», а также надписи: «УКРАЇНА UKRAINE», «2017».
Почтовый конверт с оригинальной маркой напечатан на ООО «Укрбланкиздат». Тираж составляет 400 000 экземпляров.
Специальное гашение «200 лет со дня рождения Михаила Петренко. 1817-1862» состоялось 21 ноября 2017 года в почтовых отделениях Славянска (Донецкая область) и Лебедина (Сумская область).
ЛИСТІВКИ ПРИСВЯЧЕНІ ПОЕТУ-РОМАНТИКУ МИХАЙЛУ ПЕТРЕНКУ
ЮВІЛЕЙНА МОНЕТА, ПРИСВЯЧЕНА 200-РІЧЧЮ МИХАЙЛА ПЕТРЕНКА
11 липня 2017 року Національним банком України в обіг введено двогривневу монету, присвячену 200-річчю Поета-романтика першої половини ХІХ століття (нейзильбер, 30 000).
До сьогодні невідомо як виглядав Поет, тому групою художників (В. Таран, О. Харук і С. Харук) та скульпторів (В. Атаманчук і В. Дем’яненко) на монеті було зображено «дике поле», яке приблизно так виглядало в ті часи в тих місцевостях, де мешкав старовинний рід Михайла Петренка.
Кам’яна баба, курган та сокіл…
Слова відомого поетичного шедевру…
Ноти та слова пісні …
Декілька символів і нічого зайвого…
Все про Михайла Петренка та його творчість…
Учасники проєкту «Ідентифікація Петренків» за таку подію вдячні працівникам Національного банку України, та всім, хто не забуває та поважає Поета-романтика.
Приблизно за півтора року до ювілею Поета учасники проєкту «ІП» звернулися до НБУ з пропозицією розглянути можливість увічнення пам’яті поета-романтика Михайла Миколайовича Петренка (1817-1862) в ювілейній монеті.
Працівникам НБУ, зокрема відділу нумізматики, ідея сподобалася. Потім до національного банку було надіслано запити від Інституту літератури НАН України, Центру розвитку території та соціального маркетингу “Триторія ” (директор Юрій Гладенко), від співробітників краєзнавчого музею м. Лебедина, від імені учасників клубу «Краєзнавець» (м. Краматорськ) звернувся голова клубу Володимир Коцаренко. Згодом, мабуть, були й інші звернення …
Швидко й непомітно вже пролетіло 207 років вічності, але, ми кажемо про 207 років безсмертя Поета, рахуючи від його народження…
Люди інколи кажуть про безсмертя, згадуючи якусь відому людину.
Михайло Петренко, або хтось інший, безсмертні поки їх поважають і пам’ятають люди…
Саме тому, у 2024, ми згадуємо лише про 207 років його безсмертя …
РАДІОДИКТАНТ УКРАЇНСЬКОЇ ЄДНОСТІ (Текст XVII, 2017)
Для тих, хто не брав участь у цій події або не чув про радіодиктант, де згадується про першу пісню у Всесвіті (до речі, про Михайла Петренка в тексті йдеться з 11:11 хв.), пропонуються аудіозапис і текст.
Диктує Олександр Авраменко:
Наші пісні
Ми живемо у світі, де співіснує безліч ритмів: клепання коси, тупіт копит, і дзюрчання молока у відрі, і хлюпання морських хвиль, і перестук поїзних коліс, і цокання годинника. Обдарований музикальним слухом, наш народ тонко відчуває всі ритми, тому й витворив близько трьохсот тисяч народних пісень, якими зачаровує весь світ. Їх у нас сила-силенна на будь-який смак: хлопцям подавай “Ой на горі та й женці жнуть”, а дівчатам – “Цвіте терен”.
Американцям і не лише їм важко уявити Різдво без “Колядки дзвонів” – пісні, слова якої покладено на музику славетного українського композитора Миколи Леонтовича. Наш “Щедрик” прикрашає такі всесвітньо відомі фільми: “Гаррі Поттер”, “Сам удома”, “Загублений у Нью-Йорку”.
А чи знаєте ви, що в космосі першою прозвучала українська пісня “Дивлюсь я на небо…”? Понад півстоліття тому її виконав наш земляк – космонавт Павло Попович. Напевно, автор пісні Михайло Петренко й не сподівався, що його творіння звучатиме аж за небом, де навіть сокіл не літає.
Наші пісні з будь-якими мотивами: чи з пристрасними карпатськими ритмами у виконанні Руслани, чи з тривожними кримськотатарськими інтонаціями Джамали – долають усі кордони без віз, бо в них – жива душа народу України.
Бажаючі можуть ще раз перевірити свої можливості писати українською без помилок.
ВІРШ-ВИШИВАНКА
Вірш «Дивлюся на небо та й думку гадаю …» вперше було надруковано в Альманасі «Сніпъ» (1841). Художником О. Медведєвою було виготовлено три полотна з вишитим віршом, які було від імені проєкту «Ідентифікація Петренків» подаровано в установи, де пам’ятають и поважають ім’я поета Михайла Миколайовича Петренка (1817-1862).
На полотні вишито текст вірша з «Южного русского зборніка» (1848).
Одно з полотен подаровано в ЗОШ № 13 м. Слов’янська.